додати запис
в каталог
Статті

Одеса таки наша!

01-09-2013

Я і гадки не мав, що подорож до Одеси справить на мене таке сильне враження. Я мешкаю у Львові, і тому архітектурою мене не здивуєш – думав я собі. Тим більше, що Одеса – місто-герой, очевидно, було зруйноване під час війни і відбудоване у сталінські часи. Що тут може бути цікавого?

            Але дізнався через Інтернет, що цього року в Одесі вже вп`яте відбудеться Вишиванковий фестиваль, акурат на День Державного Прапора і День Незалежності України! Такої нагоди я втратити не міг.

            До Одеси ми поїхали удвох з дружиною, взяли з собою українські національні строї з елементами повстанської героїки.

День Незалежності в Одесі

            Місто нас вразило з перших хвилин – залізничний вокзал є пам’яткою архітектури, збудований у 1883 році, усі будинки і споруди 19-20 століття. Виявляється, що у Другій світовій війні боїв у місті не було і саме тому воно збереглося в початковому стані. Місто дуже гарне, особливо Оперний театр. Усі одеські пам’ятники відомим історичним постатям відзначаються високим рівнем творчості. До речі, я зауважив, що Одеса має двох засновників – Осипа Михайловича Дерибаса і імператрицю Катерину ІІ.

            Але не все так добре в Одесі. Місто брудне, тротуари навіть в історичній частині міста в поганому стані, можна зламати ногу. Обійшовши Одесу, я не зустрів жодного будівельного майданчику з ремонту дороги чи тротуару, при цьому на кожному кроці зустрічаються рекламні щити, на яких міський голова Одеси п. Олексій Костусєв вітає одеситів «…с любов’ю к Одєсє…» Самі одесити скаржилися нам на проблему прибирання вулиць і ремонту доріг в Одесі. При нагоді згадую, що у Львові безперервно ремонтують одну вулицю за другою, місто чисте, і міський голова Львова не рекламується.

            23 серпня 2013 року в 11 годині на Потьомкінських сходах учасники святкових заходів розгорнули величезне полотнище Державного прапору України. Синьо-жовті хвилі розлилися на головних сходах Одеси. Усі були у вишиванках, радість вкривала їхні лиця, дорослі і малі тішилися як діти, і я зрозумів, що одесити щиро відзначають державницькі свята, що для них це не просто вихідний день.

            Наступного дня, 24 серпня 2013 року, ми одягнули наші національні строї, і пішли гуляти містом. Я був одягнений у військові чоботи, райтки (совєтські галіфе), вишивану сорочку і пілотку з Тризубом, моя дружина – у буковинський національний стрій (постоли, плахта, крайка, сорочка, на голові хустина і через плече торба).

            Якось нам на зустріч йде чоловік, років до тридцяти, інтелігентної зовнішності, з маленьким хлопчиком за руку. Побачивши нас, він істерично почав говорити: «Ета же нємєцкая форма?! Пачєму ви в нємєцкай формє?» Я відповів, що то не німецька форма, очевидно, він переплутав. Ми вже пішли далі, а той чоловік ще довго кричав на всю вулицю: «У нєво нємєцкая форма, люді, бандеровци..!»

            Ще був один випадок – жінка, проходячи повз нас, з неприхованою люттю прошипіла: «Вам єщьо морди нє набілі в Адєсє-мамє?» Ми не реагували на таке, бо розуміли, що тут, на півдні України, є група людей, яка українців не любить, вороже налаштована до Української державності, затьмарена російським шовінізмом і українофобією.

            Але, вцілому, нас вітали приємними усмішками, махали руками і казали: «Как красіва»!!! Багато одеситів і гостей міста просили нас знимкуватися з ними, і ми це робили з великою радістю. Взагалі, ми відчували підвищену увагу до себе, адже в українських автентичних національних строях тут не було нікого.

Одеса.День Незалежності

            Та все ж таки відчуття справжнього свята ми отримали біля пам’ятнику Герцогу Емануїлу Де Рішел’є, де й відбувалися святкові заходи, а саме, вишиванковий ланцюг, святковий ярмарок, концерт, розмаїті конкурси та багато іншого. Ініціатором й головним організатором святкування Дня Державного прапора і Дня Незалежності України є ГО «Молодь демократичного альянсу». Це спілка молодих активних інтелігентних свідомих українських патріотів, які, власне, й несуть увесь тягар національного відродження на півдні України. Насправді, якби не вони, то не було б кому розгорнути Український Прапор, заспівати «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…» Якби не вони, то не було б нічого. Місцева влада не спромоглася, навіть, забезпечити підняття державного прапора на кожному будинку Одеси.

Одеса.День Прапора.

            Атмосфера свята світилася на лицях людей, всі вперто очікували на «вишиванковий ланцюг» -- найважливішої події «Вишиванкового фестивалю». Нам розповіли, що п`ять років тому перший ланцюг складався з 50 чоловік, наступного року – 200 чоловік, третій фестиваль нарахував 500 чоловік, четвертий – 852 людини. Саме тому всі розраховували на новий рекорд України. Кожному, хто ставав до «вишиванкового ланцюга», на руку кріпилася спеціальна стрічка, тоді ланцюг пересувався потьомкінськими сходами далі аж до дороги через підземний перехід і в порт, на берег моря. Ми з дружиною теж стали до ланцюга і коли пересунулися до підземного переходу, то приємною несподіванкою стала жінка, яка грала українські пісні на акордеоні. Я почув знайому мелодію – «реве та стогне Дніпр широкий…», і мене охопив нечуваний ентузіазм, я не стримався і почав співати. За мить уже весь ланцюг, усі хто чув музику, співали хором, випадкові пішоходи теж підспівували, здавалося співає вся Одеса. Я відчув себе справді щасливою людиною, відчув як наші серця наливаються любов`ю до України, емоції переповнювали нас. Потім заграла найромантичніша українська народна пісня «Ніч яка місячна, зоряна, ясная…» - і знову в один голос усі підхопили цей романс.

Гармоністка в Одесі

            Після завершення «вишиванкового ланцюга» організатори оголосили, що цього року ланцюг складався з 737 чоловік. Але це не применшило нашої радості – ми були щасливі! Багато одеситів підходили до нас, знимкувалися і скаржилися на місцеву владу, яка вороже налаштована до українців, перешкоджає їх культурному розвитку, вчителів звільняють зі школи за привітання «Слава Україні!». До речі, діти у школах відповідають «Героям Слава!» Вчителям цього року заборонили організовано виводити дітей на «Вишиванковий фестиваль» на День Незалежності. При обранні для дітей мови навчання у школах кожному з батьків директор казав одну і ту ж фразу: «Ваш рєбьонок єдінствєнний, кто желаєт учітса на українском язикє… Па етаму ми нє можем сфарміравать українській клас…» Розповідали про нелегку долю української громади, про українську церкву, про стан української культури в Одесі. Казали, що дуже розраховують на підтримку галичан, що будуть писати до Львова про допомогу. Розповідали про конфлікти на національному ґрунті, як під час святкового віче з нагоди Дня Незалежності України російські шовіністи вигукували: «Ми вас нєнавідім, убірайтєсь с нашева горада...!»

Одесити нам дякували за те, що ми приїхали до них на свято, казали, що присутність галичан завжди додає впевненості у своїх силах, у боротьбі за Українську Справу, дехто не стримував сліз… Нас, навіть, запросили на недільну Службу Божу до Української Церкви – і ми пообіцяли прийти.

Бандурист на день Незалежності в Одесі.

            Крім одеситів, до нас підходили білоруси, росіяни (Моска, Санкт-Перетбург та інші), австрійці (Тіроль), італійці (Рим), українці звідусіль – усі проявляли цікавість до наших костюмів, і висловлювали привітання з нагоди Дня Незалежності України.

            Наступного дня, 25 серпня 2013 року, ми, як і обіцяли, відвідали Українську Церкву. На Службі Божій людей було не багато. Службу вів єпископ Одеський і Балтський Марк. Побачивши нас у незвичних для нього строях, він на хвилю завмер. Але в захристії йому пояснили, що то гості зі Львова. А потім на казанні він багато часу говорив про українську незалежність, про патріотизм. Хоча з його уст це звучало не щиро, обережно, можливо, трохи зі страхом. Я це відчув тоді, коли єпископ почав перераховувати окупаційні режими в Україні. Він згадав Австро-Угорщину, Польщу, Туреччину, Німеччину, Монголо-Татар – і все?!! А найголовнішого окупанта – Росію, він не згадав. Адже саме російська мова витіснила з Одеси українську, адже саме російська церква витіснила з Одеси українську. Але я з розумінням віднісся до почутого і побаченого.

            Після Служби Божої одесити охоче спілкувалися з нами, просили частіше приїжджати до Одеси. Я теж їх запросив до Львова, і ми обмінялися телефонами.

            В Одесі є пам’ятник Отаману чорноморського козацького війська Антону Головатому – встановлений «вдячними нащадками».   В Одесі кажуть: «Українець не той, у кого предки українці, а той, у кого нащадки українці!»

Одеса в день Незалежності.

Для себе я твердо вирішив, що до Одеси поїду знову, і знову в українських національних військово-історичних строях, адже Одеса таки наша!

             

«…Наш завзятий Головатий не вмре, не загине…

…От де, люде, наша слава, Слава України..!

                                                           Т.Шевченко

 

Макар Гаталяк

« До списку статей


Увага! Коментарі модеруються до того, як вони будуть опубліковані на сайті.
Ми не гарантуємо термінів розгляду ваших коментарів. Ваш коментар може бути не розміщено, якщо він не відповідає вимогам сайту.

Автор:


Відгук:




У Львові

Прогноз погоди у Львові на 5 днів Курсы наличного обмена на сегодня


Фотогалерея «Львів старовинний»

Афіша кінотеатрів
IMAX

Афіша театрів
Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької
Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки
Перший український театр для дітей та юнацтва
Театр ім. Марії Заньковецької - велика сцена
Театр ім. Марії Заньковецької - камерна сцена

Останні записи в блогах
« 1/5 »

Читати всі записи »

Мій обліковий запис
Логін (e-mail):
Пароль:
Забули пароль?

Не зареєстровані на сайті? Реєструйтесь і отримайте безкоштовну скриньку ВашеІм’я@lvivposter.com!

Також ви можете увійти за допомогою облікового запису іншої системи (виберіть сервіс, на якому розміщений ваш існуючий e-mail):

Соціальні сервіси

Поділіться корисною інформацією з друзями! Додайте цю сторінку в закладки або у вашу улюблену соціальну мережу:

Класс!

 

Продвижение сайта - WWA

створено "літом" :), 2010 року
© 2010-2013 Львівська афіша
Всі права захищені. При використанні матеріалів зворотня ссилка обов'язкова.