додати запис
в каталог
Статті

Історія життя Віри Свєнціцької

01-09-2013

Віра Свєнціцька
(1913 – 1991)


28 серпня 2013 р. минуло 100 років від дня народження Віри Свєнціцької, відомого мистецтвознавця, дослідниці давнього українського мистецтва, довголітнього працівника Національного музею у Львові.

Її батьки – Іларіон Свєнціцький (1876–1956), організатор і директор Національного музею у Львові (1905 –1952)  та Анісія Вострякова, родовита росіянка з Москви, яка бездоганно володіла українською мовою,  також працювала в музеї, досліджувала  давнє шитво й килими. В родині панувала атмосфера любові до української культури, рідного слова, пам’яток старовини.

Навчання і робота Віри Свєнціцької

Свою освіту Віра Свєнціцька розпочала в євангелістській школі (1920 – 1924 ), згодом продовжила навчання у гімназії сестер василіанок. Тут учениці отримували прекрасну освіту та гідне виховання. Класним керівником Віри була колишня  хорунжа Українських січових стрільців Олена Степанів (1892 – 1963), в подальшому відома вчена, географ. Саме ця жінка прищеплювала молоді високі ідеали служіння  своєму народу.

Після успішного закінчення гімназії  у грудні 1932 р.  Віра вступила на гуманістичний факультет Львівського університету, де керівником кафедри  польського та східноєвропейського мистецтва був один із перших польських іконологів професор Владислав Подляха (1875–1951).

В Національному музеї у Львові Віра Свєнціцька працювала з 1932 р., систематизовуючи й опрацьовуючи дерев’яні ручні різьблені хрести ХVІІ – ХХ ст. В літописі  Національного музею  1937 р.  виходить друком її перша наукова праця «Спроба систематизації ручних різьблених хрестів ХVІІ–ХХ ст.», яка згодом, 1939 р. лягла в основу магістерської роботи «Українські різьблені  ручні хрести ХVІІ–ХХ ст.».

Навчання у Львівському  університеті  В. Свєнціцька завершила в грудні 1939р., незважаючи на вересневі події – приєднання Західної України до Радянського Союзу.  Запис в її заліковій книжці підтверджує, що вона «набула право до диплому магістра філософії у галузі історії мистецтва 16 грудня 1939 року».

З молодих літ  Віра Свєнціцька виявила твердий характер і  позицію у справах, які вважала принциповими. Після проведення польською владою 1930 р. пацифікаційних акцій проти українського населення відбулися численні арешти і судові процеси. Слід згадати про «Варшавський процес» проти ОУН  1935 – 1936 рр., у якому одною з обвинувачених була Віра Свєнціцька. Її арештували  1934 р. і  півроку утримували в одиночній камері львівської тюрми «Бригідки».

З 1941 р. по 1948 р. Віра Іларіонівна завідувала музейними фондами. В роки німецької окупації разом з батьком доклала чимало зусиль для збереження цілісності музейних збірок.

         У 1948 р. за сфабрикованими документами, як колишній член ОУН, була засуджена до двадцяти п’яти років ув’язнення і заслана до Сибіру, після восьми років відбування покарання звільнена 1956 р. в час «хрущовської відлиги».

         Повернувшись до музею, надолужувала упущене, систематизувала тисячі творів, переданих до НМЛ (тоді Львівський державний музей українського мистецтва)з розформованих радянською владою впродовж 1939 – 1941 рр. збірок інших музеїв.

Через десять років Віра Іларіонівна очолила відділ давнього українського мистецтва, досліджувала іконопис, скульптуру, малярство, народне мистецтво. Багато часу проводила в експедиціях по теренах Західної України, обстежуючи церковну старовину, рятуючи пам’ятки від знищення, поповнюючи музейні фонди експонатами. Любила подорожувати, фотографувати, захоплювалася і знала українську поезію та музику.

У 1965  дослідницязавершила йуспішно захистила у Києві  під науковим керівництвом проф. Я.Затенацького кандидатську дисертацію. Її дослідження стало основою опублікованої 1966 р. фундаментальної монографії «Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві ХVІІ ст.», в якій велику увагу приділено з’ясуванню національних особливостей мистецтва, засобам виявлення ідеї мистецького твору й створення художнього образу.

Широке визнання серед мистецтвознавців та громадськості здобули   також видані у співавторстві альбоми «Український середньовічний живопис» (співавтори Г. Логвин, Л. Міляєва, 1976 р.), «Спадщина віків. Українське малярство ХІУ – ХУІІІ ст. у музейних колекціях Львова» (співавтор О. Сидор, 1990 р.).

У шеститомній «Історії українського мистецтва» її авторству належить стаття «Мистецтво ХІУ – першої половини ХУІІ ст.», опублікована у другому томі  1967 р. У статті вперше наголошено на існуванні двох основних тогочасних осередків українського іконопису – перемишльського та львівського.  

Автори альбому «Українське народне малярство ХІІІ – ХХ ст.: Світ очима народних митців» (співавтор В. Откович,1991 р.) удостоєні Національної премії імені Т.Г. Шевченка  1995 р.

Віра Свєнціцька на початку 1970-х рр. побудувала експозицію давнього українського мистецтва в залах музею по вул. Драгоманова, 42, яка з незначними змінами проіснувала до 1990 р. За її консультаціями також формувалися експозиції народного мистецтва, мистецтва ХІХ – початку ХХ ст., вона була автором першої експозиції художньо-меморіального музею Олени Кульчицької та численних музейних виставок, в їх числі й щорічних, присвячених Тарасу Шевченку. У 1988 р. дослідниця організувала виставку «Світ очима народних майстрів» (до 75-річчя відкриття постійної музейної експозиції), а 1990 р. з ініціативи Свєнціцької та з її безпосередньою участю у Національному музеї відбулися музейні читання до відзначення 125-ліття Галицького митрополита Андрея Шептицького і 85-ліття заснування Національного музею у Львові, й відкриття великої виставки «Митрополит Андрей Шептицький та Національний музей у Львові».

Багатогранні заслуги Віри Свєнціцької в галузі  наукових досліджень, збереження музейних збірок і популяризації українського мистецтва були відзначені присвоєнням їй звання заслуженого працівника культури  України.

         Віра Свєнціцька все своє свідоме подвижницьке життя віддала Національному музеєві у Львові, берегла музейні фондові збірки, нерідко ціною власного здоров’я. Тільки завдяки її наполегливій та систематичній праці збережена в цілісності збірка давнього українського мистецтва (понад 10000 творів), яка знаходилася у приміщенні Вірменського собору у Львові. Віра Іларіонівна завжди була високим моральним авторитетом, слугувала  для музейників власним життєвим прикладом, допомагала молодим дослідникам віднайти свій науковий шлях.

         Померла 21 травня 1991 р., похована на  Личаківському цвинтарі у родинному гробівці.

Експозиція побудована на історико-документальному матеріалі, пов’язаному з особою Віри Свєнціцької та її родинним оточенням. Варто зазначити, що експонати виставки надійшли до музею як спадщинапісля смерті сестри Віри – Марії, 2006 р. Родина не займалася приватним колекціонуванням, тому вибрані для експонування твори малярства і графіки є дарунками авторів, які у свій час співпрацювали з Іларіоном і Вірою Свєнціцькими.

Вітальня в помешканні Свєнціцьких, її ще називали «велика кімната», зустрічала гостей портретами членів родини роботи відомих українських художників Романа Сельського, Миколи Федюка, Фотія Красицького, Ярослави Музики, натюрмортами і пейзажами Карла Звіринського, Миколи Глущенка, Івана Іванця, Григорія Смольського, графікою Олени Кульчицької. Через прочинені двері на стінах другої кімнати можна було побачити твори Михайла Андрієнка-Нечитайла, Івана Труша, Модеста Сосенка, Олекси Новаківського, Івана Северина.

В експозиції представлено фотокопії із саморобного зошита Ярослави Музики під назвою «Сибірські нотатки». Це галерея жіночих портретів, виконаних олівцем в першій половині 1955 р. в одному з сибірських таборів, отже в останні місяці перебування художниці в ув’язненні. Тоді ж вона на одному з пересильних пунктів зустрілася з Вірою і виконала її чотири портретних начерки. Цьому альбому Свєнціцька присвятила статтю «Жіночі портрети з сибірського щоденника Ярослави Музики», опубліковану вже після її смерті.

Пізніше, у Львові в 1962 – 1963 рр. Я. Музика створила олійний портрет Віри Свєнціцької. На полотні немає нічого зайвого, жодного натяку на пережите, але у розвороті постаті та рішучості погляду відображені незламність духу і внутрішня сила особистості.

Окремий розділ експозиції складають фотокопії особистих документів Віри Свєнціцької.

Улюбленою справою всіх Свєнціцьких було фотографування, це захоплення ставало в нагоді як у праці, так і в провадженні  життєпису родини. Завдяки цьому на виставці представлено численні фотографії з родинних альбомів.

 

                                   Головний хранитель Національного музею у Львові ім. А. Шептицького,

Данута Посацька

« До списку статей


Увага! Коментарі модеруються до того, як вони будуть опубліковані на сайті.
Ми не гарантуємо термінів розгляду ваших коментарів. Ваш коментар може бути не розміщено, якщо він не відповідає вимогам сайту.

Автор:


Відгук:




У Львові

Прогноз погоди у Львові на 5 днів Курсы наличного обмена на сегодня


Фотогалерея «Львів старовинний»

Афіша кінотеатрів
IMAX

Афіша театрів
Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької
Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки
Перший український театр для дітей та юнацтва
Театр ім. Марії Заньковецької - велика сцена
Театр ім. Марії Заньковецької - камерна сцена

Останні записи в блогах
« 1/5 »

Читати всі записи »

Мій обліковий запис
Логін (e-mail):
Пароль:
Забули пароль?

Не зареєстровані на сайті? Реєструйтесь і отримайте безкоштовну скриньку ВашеІм’я@lvivposter.com!

Також ви можете увійти за допомогою облікового запису іншої системи (виберіть сервіс, на якому розміщений ваш існуючий e-mail):

Соціальні сервіси

Поділіться корисною інформацією з друзями! Додайте цю сторінку в закладки або у вашу улюблену соціальну мережу:

Класс!

 

Продвижение сайта - WWA

створено "літом" :), 2010 року
© 2010-2013 Львівська афіша
Всі права захищені. При використанні матеріалів зворотня ссилка обов'язкова.