додати запис
в каталог
Статті

Старі прийоми у новій державі – «російське дежавю»

17-03-2011

Останні події, що відбуваються у Російській Федерації підштовхують мене до ґрунтовнішого їх аналізу: з’ясування їхньої природи та можливих наслідків. Запитаєте про, що я? Мова йде про дестабілізацію штучно створеного міжетнічного спокою у межах РФ та наслідки цього процесу для України. 

Ще з давніх часів, «славний» політичний менеджер, який свідомо знищив мільйони людей Й. Сталін, полюбляв погратися у «політичні ігри». Правила цих забавок, у свою чергу, передбачали використання досить «ефективних» технологій. І на зовнішній, і на внутрішній арені реалізація певних стратегічних прийомів давала досить не поганий ефект – ефект єдності багатонаціональної держави з середини та серйозної геополітичної ваги СРСР у світі. 
Досить вдалою у контексті забезпечення внутрішньої єдності у Радянському Союзі стала технологія формування «зовнішнього ворога». В основу даного концепту покладені дії найвищого керівництва держави у будь якій сфері суспільного життя (чи то культурній, чи політичній), які безпосередньо спрямовані на процес успішного «зомбування» населення – штучному створенню у їхній свідомості «ненависного ворога», який начебто, завжди заважав державі йти у руслі нормального, висхідного розвитку. Як ми пам’ятаємо, такої політики притримувались правителі більшості тоталітарних держав: нацистської Німеччини, фашистської Італії, комуністичного Китаю… 
Лиш лінивий дослідних суспільно-політичних процесів у країнах пострадянського простору не говорив, що «Путінський режим» у РФ не лиш успадкував національне багатство та борги СРСР, але й отримав такий собі «збірник прийомів та інструментів» «товариша» Джугашвілі, за допомогою яких і забезпечувалась примарна стабільність у радянській державі. Не втрачаючи моменту, Путін із задоволенням почав на практиці реалізовувати ці ідейні концепти вже у перші роки ХХІ століття. 
І здавалося, що конфронтація між Росією та Україною буде подолана з приходом до влади в Україні прихильного до РФ президента Януковича, але ні – «не долго музыка играла». 
Переглядаючи декілька тижнів тому досить рейтингове політичне телешоу зрозумів, що без самостійного аналізу можливого сценарію розвитку Україно-російських відносин мені не обійтися. Взяв аркуш паперу та ручку і почав пригадувати та будувати логічний ланцюг: близько двох місяців тому, у Москві відбувається серйозний міжетнічний конфлікт, який прокотився не лиш по столичних вулицях, а й по периферійних містечках федерації, і як пророкував ваш покірний слуга - дійшов аж до Криму. Дещо пізніше ми мали змогу спостерігати за недоорганізованим терактом на Червоній Площі у Москві, та трагічними подіями у аеропорту «Домодєдово». Найбільше викликає подив той факт, що увесь ланцюг подій супроводжується публічним процесом закриття двох, вже й без того «мертвих» українських організацій, що діяли у РФ та так званої «української» бібліотеки у Москві (директором цієї бібліотеки, яка отримувала кошти виключно зі столичного, московського бюджету була корінна москвичка – дивно, чи не так?) 
Усі жертви «Путінського зомбування» обурились, начебто: «Нічого собі, мало того, що ці українці з початку 90-х. рр. стають як кістка у горлі «Великої Росії» на шляху до небаченого розвитку, а тут ще й вирішили екстремізмом у столиці країни зайнятися, ніколи не вгадаєте де - у бібліотеці. 
На перший погляд здається, який же тут зв'язок? Це ж два абсолютно різні за характером процеси. З цього моменту, я намагався думати незаангажовано, як аналітик, а не як українець і дійшов до наступних висновкі: 
- Путін та «його президент» оцінили кризовість ситуації, що складається у державі: багатонаціональна держава тріщить по швам. І у цей же момент сучасні російські політтехнологи з адміністрації президента знову згадують про чудову та дієву технологію «сталінського режиму». Дістають із внутрішніх архівів інформацію, що для забезпечення єдності «різношерстної» держави, потрібно усіх, усіх без виключення її жителів змусити зненавидіти когось за межами кордонів російської держави, мовою загналу «штучно натравити». Лиш так можна консолідувати багатомільйонне населення держави навколо єдиної ідеї – УЯВНОЇ БОРОТЬБИ ПРОТИ УЯВНОГО ВОРОГА. Усі останні події керівництва Росії у напрямку компрометації усього українського, є нічим іншим, як реалізація технології формування «зовнішнього ворога». 
Можу лиш спрогнозувати, що провокації східного сусіда продовжуватимуться й надалі. Як це відіб’ється на співпраці держав у газовій сфері – цей аспект залишається поки що не зрозумілим для мене. 
Ну що ж….нам з вами залишається лиш чекати і спостерігати – це всі важелі впливу, якими ми наділені.

« До списку статей


Увага! Коментарі модеруються до того, як вони будуть опубліковані на сайті.
Ми не гарантуємо термінів розгляду ваших коментарів. Ваш коментар може бути не розміщено, якщо він не відповідає вимогам сайту.

Автор:


Відгук:




У Львові

Прогноз погоди у Львові на 5 днів Курсы наличного обмена на сегодня


Фотогалерея «Львів старовинний»

Афіша кінотеатрів
IMAX

Афіша театрів
Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької
Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки
Перший український театр для дітей та юнацтва
Театр ім. Марії Заньковецької - велика сцена
Театр ім. Марії Заньковецької - камерна сцена

Останні записи в блогах
« 1/5 »

Читати всі записи »

Мій обліковий запис
Логін (e-mail):
Пароль:
Забули пароль?

Не зареєстровані на сайті? Реєструйтесь і отримайте безкоштовну скриньку ВашеІм’я@lvivposter.com!

Також ви можете увійти за допомогою облікового запису іншої системи (виберіть сервіс, на якому розміщений ваш існуючий e-mail):

Соціальні сервіси

Поділіться корисною інформацією з друзями! Додайте цю сторінку в закладки або у вашу улюблену соціальну мережу:

Класс!

 

Продвижение сайта - WWA

створено "літом" :), 2010 року
© 2010-2013 Львівська афіша
Всі права захищені. При використанні матеріалів зворотня ссилка обов'язкова.